Історія сурмами Світлани

У світі немає жодної людини, яка не мріяла би про щось. Я не стала винятком. Постійні думки про свій власний будинок, машину, про те, що потрібно забезпечувати своїх дітей не давали мені спокою. Як і всі ми, я прекрасно розумію, що працюючи в школі, магазині і т.д. накопичити грошей на житло просто нереально. Саме ці спонукання підштовхнули мене на такий відповідальний крок у моєму житті, як стати сурмамою.

Звичайно ж я трохи думала про це, зважуючи всі за і проти. Боялася засудження з боку людей, так як не всі можуть таке зрозуміти і прийняти. Коли мені зробили підсадку, то ембріончики прижилися з першої підсадки. Я зрозуміла — це доля і мій шанс. Свою вагітність я приховувала від людей, знали тільки найближчі для мене люди. Протягом вагітності, яка проходила просто чудово, я намагалася не спілкуватися з дітками, їх там було двоє. Я подумки розуміла, що це не мої діти, але залишався страх звикнути до діток.
Мені дуже пощастило з біологічними батьками дітей, які переживали за мене і підтримували мене всю вагітність. Ми багато спілкувалися, їм були цікаві всі зміни і моє самопочуття.

Розлучитися з дітками мені було не важко, так як я знала, що у них просто чудові батьки і їх чекає дуже гарне майбутнє. У мене була можливість піти до діток в пологовому будинку, побачити їх і потримати на руках. Я бачила з якою любов’ю на них дивиться їх біологічна мама. Звичайно ж я постійно думаю про маляток, але не як про своїх діток. Просто переживаю, щоб вони не хворіли, щоб росли здоровими дітками. Так як вони дітки моїх друзів.
Біологічні батьки стали мені справжніми друзями. Ми продовжуємо спілкуватися і у мене є можливість бачити діток, спостерігати за їх ростом.
До речі, моя біологічна мама дуже хотіла бути присутньою на пологах. Я була тільки за! Так як вважаю, що вона могла надати мені свою підтримку.

З приводу того, хто ж тепер мама цим діткам. Та що виносила і народила, або та, що буде виховувати? Багато різних людей і так само багато думок. Ось і мені важко відповісти на це питання. Але що стосується моїх дітей, то я знаю і впевнена в тому, що вони будуть знати, що у них дві мами. Одна виносила і народила, друга — віддає їм всю свою любов.

Участь у цій програмі дала мені можливість втілити в життя мою мрію про власну жилплощу. Спасибі агентству “Артеміда”! А також чудовим дівчаткам-кураторам: Марина, Лена і Юлія. Спасибі за Вашу теплоту і підтримку!