Ендометріоз
- Переглядів 1.3K
- На читання 5 хв.
- Опубліковано 30.11.2023
Сьогодні медицина знає досить багато захворювань жіночої статевої системи, одним з таких є ендометріоз. Давайте розберемо, що це за хвороба, її причини, симптоми і лікування.
Ендометрій це слизова оболонка, яка вистилає всю внутрішню порожнину матку. Основна функція цього шару полягає в створенні умов для імплантації заплідненої яйцеклітини в стінку матки. Тому кожен місяць перед овуляцією він розростається і якщо запліднення не було, то під час місячних функціональний шар його виходить назовні.
Ендометріоз – це гінекологічне доброякісне, зазвичай хронічне захворювання з частими рецидивами. Розвивається на тлі порушень імунних і гормональних процесів в організмі жінки. Виявляється розростанням клітин ендометрія за межі його нормального розташування. Може вростати в товщу матки, поширюються на маткові труби, яєчники, сечовий міхур та інші органи, які знаходяться близько матки.
Поділяють ендометріоз на:
- Генітальний – поширюється в межах внутрішніх статевих органів (матка, фаллопієві труби, яєчники і піхву).
- Екстрагенітальний – ендометрій розростається на сечовий міхур, кишечник і інші органи.
Також поділяють на ступені, в залежності від ураження:
- I ступінь – поодинокі, поверхневі ураження.
- II ступінь – невелика кількість, неглибоких утворень (не виходить за м’язовий шар матки).
- III ступінь – багато вогнищ, які поширюються вглиб стінки матки, а на яєчниках ростуть ендометріоїдні кісти.
- IV ступінь – велика кількість вогнищ, які проростають глибоко в матку, утворюються двосторонні ендометріоїдні кісти, щільні спайки органів.
Чому виникає ендометріоз?
На сьогодні основна причина ендометріозу невідома лікарям і ще проводяться дослідження, щоб відповісти на це питання. Існує кілька факторів, які сприяють розвитку цієї хвороби. Генетична схильність, імунологічні проблеми, інфекційні захворювання, ендокринні порушення і умови проживання.
Тому групами ризику в розвитку ендометріозу є такі категорії:
- Жінки в родині, яких часто діагностували ендометріоз.
- Порушення менструального циклу, частіше на тлі гормонального збою.
- Інші ендокринні порушення.
- Імунодефіцити різного генезу.
- Дівчата з надмірною вагою.
- Хірургічні втручання на матці.
- Жінки, які мали часто аборти і викидні.
- Стресові ситуації. Можуть провокувати появу або загострення ендометріозу.
Симптоми ендометріозу
Ознаки ендометріозу можуть бути різні. Виявляються вони в залежності від локалізації вогнища. Але виділяють основні симптоми, які проявляються у всіх видах:
- Біль в області тазу і нижньої частини живота. Характеризується періодичним наростанням болю, під час місячних, яка проходить після них.
- Продовження менструації і посилення кровотечі під час місячних.
- Виражений біль під час статевого акту.
- Виділення з піхви. Зазвичай темно-коричневого кольору, які тривають кілька днів після менструацій.
- Безпліддя.
Часто, на початкових стадіях, може протікати без виражених симптомів і жінка може навіть не підозрювати захворювання. І звертається зі скаргою на безпліддя.
Як діагностують ендометріоз?
Важливу роль в діагностиці ендометріозу є збір скарг і докладний анамнез захворювання. Лікар розпитує про менструації, біль, виділення і багато іншого. Після того приступає до огляду і одночасно бере аналіз на гістологію, щоб виявити патологічні клітини ендометрія. Також жінка здає аналіз крові для визначення статевих гормонів.
До інструментальних методів діагностики генітального ендометріозу відносять гістероскопію, як можливість візуалізувати внутрішню порожнину матки і кольпоскопію.
Якщо лікар підозрює екстрагенітальний ендометріоз, то може використовувати УЗД, КТ, МРТ та діагностичну лапароскопію – це малоінвазивна операція, під час якої лікар може побачити вогнища ураження внутрішніх органів, таких як сечовий міхур, кишечник та інші.
Діагностика ендометріозу є іноді складним і довгим процесом. Це пов’язано з втягуванням в процес великої кількості органів.
Яке лікування ендометріозу?
Воно залежить від його ступеня ураження і виду. І в свою чергу ділиться воно на консервативне та хірургічне.
Консервативне
При ендометріозі дуже сильно виражений больовий синдром під час менструації, що приносить дискомфорт. Тому жінці призначають нестероїдні протизапальні препарати, які знімають біль.
Лікарі використовують гормонотерапію, яка включає в себе різні медикаменти: комбіновані оральні контрацептиви, препарати прогестерону, агоністи гонадотропін рилізинг гормону. Якщо у жінки є супутні ендокринні порушення, також можуть використовуватися інші гормони.
Для ефективного лікування потрібно коригувати імунну систему, тому лікар виписує вітаміни і імунотерапію.
Також призначаються заспокійливі, для врегулювання нервової системи і зняття емоційної напруги.
Хірургічне
За допомогою хірургічних методів лікування, видаляються вогнища ендометріозу, ендометріоїдні кісти. До таких методів належать:
- Лапароскопія. Цей метод дозволяє видалити навіть найменші ураження в важкодоступних місцях.
- Лапаротомія. Використовують при великих площах поширення процесу.
- Лазерна або електрокоагуляція. Просто припікають вогнища, таким чином знищуючи їх і не даючи поширитися.
Але навіть після проведення хірургічного лікування, лікар призначає медикаментозну терапію, з метою підтримки організму жінки, і не допустити раннього рецидиву.
Для успішного і повноцінного лікування жінка повинна змінити свій спосіб життя. Більше проводити часу на свіжому повітрі, виключити фізичні навантаження. Обмежити шкідливі фактори: хімічні, фізичні або радіаційні. Їсти здорову їжу і природні вітаміни. Пити достатню кількість рідини.
Профілактика ендометріозу
Для того, щоб попередити початок або рецидив ендометріозу, потрібно дотримуватися наступних правил:
- Профілактичні огляди гінеколога, мінімум 1 раз на рік. А після 45 років 2 рази на рік.
- Якщо жінка перебуває в групі ризику, контролювати свій гормональний баланс.
- Своєчасне лікування будь-яких порушень або захворювань статевої системи.
- Вести здоровий спосіб життя.
- Вагітність, також допомагає уникнути ендометріозу.
Будьте уважні до свого організму і здоров’я і при найменших проблемах звертайтеся до лікаря. Часто це допомагає вчасно почати лікування на ранніх стадіях і без ускладнень. Пам’ятайте, вчасно знайдена хвороба – це вже великий крок до її вирішення.
А якщо Ви давно були на огляді у лікаря, рекомендуємо прямо зараз записатися на прийом.