Сурогатне материнство та ЕКЗ

Діагноз безпліддя в наші дні – це не вирок, так як досягнення сучасної репродуктивної медицини, зокрема ЕКЗ і сурогатне материнство, дають можливість стати батьками безплідним парам навіть в найскладніших випадках. І якщо ще кілька десятків років тому єдиним способом вирішення проблеми безпліддя було усиновлення, сучасна медицина все кардинально змінила.
Чим відрізняється ЕКЗ від сурогатного материнства, в чому суть кожного методу лікування безпліддя?

Що таке ЕКЗ?

ЕКЗ – допоміжна методика в області репродуктивної медицини, суть якої полягає в заплідненні яйцеклітини поза організмом жінки. Ембріони, отримані таким способом, підсаджують в матку, після чого настає вагітність.
Екстракорпоральне запліднення застосовують як альтернативний метод лікування безпліддя, коли інші способи виявилися неефективними.
ЕКЗ – не одна процедура, а цілий комплекс процедур, який проходить поетапно:

• Підготовка жіночого організму до підсадки ембріона за допомогою гормональної терапії;
• витяг яйцеклітини для запліднення в умовах лабораторії (даний етап пропускають, якщо використовуються донорські яйцеклітини);
• перенесення ембріона в матку.

Переваги ЕКЗ

Екстракорпоральне запліднення має масу переваг:

• Допомагає безплідним парам стати батьками у випадках, коли жінка не здатна завагітніти природним способом;
• високі шанси народити абсолютно здорову дитину завдяки діагностиці генетичних аномалій ембріона ще до переносу в матку (простіше кажучи, для підсадки відбирають кращий ембріон без будь-яких генетичних відхилень);
• дає можливість завагітніти жінкам після 40 років.

Екстракорпоральне запліднення можливе як з власними, так і з донорськими яйцеклітинами (у випадках, коли в організмі жінки не дозрівають ооцити або ж вони не підходять для запліднення).

Перспективи успіху

Існує кілька видів протоколів ЕКЗ (протокол – індивідуальна схема прийому гормональних препаратів), які відрізняються один від одного алгоритмом дій до етапу отримання яйцеклітин. Після вилучення ооцитів всі протоколи проходять за однаковою схемою.
На успішність екстракорпорального запліднення впливає ряд факторів:

• Вік пацієнтів;
• причини безпліддя;
• тривалість і методи попереднього лікування;
• кількість і якість отриманих ооцитів і сперматозоїдів;
• кількість ембріонів, готових до переносу;
• стану ендометрію матки;
• правильний підбір протоколу;
• загальний стан здоров’я пацієнтів (спосіб життя, хронічні захворювання).

Жоден лікар не дасть 100% гарантії на те, що вагітність настане з першого разу. У деяких випадках необхідно зробити кілька спроб, щоб ембріон прижився і настала вагітність. З кожною новою спробою шанси на успішний результат лікування збільшуються.
Завдяки методу екстракорпорального запліднення в світі народилося вже більше 5 млн дітей. Щороку понад 1 млн жінок проходять лікування безпліддя за допомогою ЕКЗ.

Протипоказання

Існує перелік захворювань і станів, при яких процедура ЕКЗ неефективна або зовсім протипоказана. По суті, штучне запліднення заборонено при захворюваннях або особливості жіночого організму, коли вагітність / пологи неможливі / складають загрозу для здоров’я і життя жінки.
Питання про доцільність і безпеку екстракорпорального запліднення вирішується лікарями в індивідуальному порядку.
Перерахуємо деякі з протипоказань:

• Загальні важкі захворювання (в тому числі психічні);
• патології матки, при яких вагітність неможлива;
• будь-які новоутворення матки та яєчників;
• запальні захворювання в гострій стадії;
• злоякісні новоутворення в організмі.

Якщо за станом здоров’я жінка не може самостійно виносити і народити малюка, це замість неї може зробити сурогатна мама.
Перш ніж розібратися в тому, чим відрізняється штучне запліднення від сурогатного материнства, детальніше розглянемо метод сурогатного материнства.

Що таке сурогатне материнство?

Сурогатне материнство – передовий метод допоміжної репродуктивної медицини, який допомагає стати батьками тим парам, в яких жінка не здатна самостійно виносити і народити дитину.
Малюка виношує і народжує сурмама, яка не має з ним генетичного зв’язку: біоматеріали для запліднення надає подружня пара. Підбором сурмами займаються спеціальні агентства, які працюють за договором, згідно українського законодавства.
Якщо коротко описати процес сурогатного материнства, він проходить так:

• Подружня пара і сурмама проходять медичне обстеження, підписують контракт;
• cурмаму готують до процедури ЕКЗ, а жінку – до збору яйцеклітин, чоловік надає сперму;
• gроцедура ЕКЗ, підсадка ембріона сурмамі;
• cурмама виношує, народжує дитину і передає її біологічним батькам;
• Жінці виплачують за її послуги матеріальну винагороду.

Якщо немає можливості використовувати яйцеклітини пацієнтки, для ЕКЗ застосовують донорські ооцити (або донорську сперму, якщо сперма чоловіка не підходить для штучного запліднення).

ЕКЗ і сурогатне материнство: в чому різниця?

Чим сурогатне материнство відрізняється від ЕКЗ? Однозначної відповіді на це питання немає, так як це два різних методи лікування безпліддя, які в деяких випадках доповнюють один одного. ЕКЗ – один з етапів сурогатного материнства, штучне запліднення яйцеклітини в умовах лабораторії.
Якщо вже говорити про відмінності, то при сурогатному материнстві дитину виношує і народжує сурмама, а ЕКЗ використовують для лікування безпліддя у жінок, які не можуть завагітніти природним шляхом, але можуть виносити і народити дитину.
До сурогатного материнства вдаються в разі, коли жінка не може самостійно виносити і народити малюка.