Варикоцеле і порушення сперматогенезу

Варикоцеле і порушення сперматогенезу
  • Переглядів 1.5K
  • На читання 5 хв.
  • Опубліковано 30.01.2024

Варикоцеле характеризується варикозним розширенням вен насіннєвого канатика яєчка. На початку хвороба протікає без симптомів, але згодом прогресує і у 10% випадків стає причиною чоловічого безпліддя, адже порушується сперматогенез. Тому при відчутті дискомфорту важливо звернутися до лікаря, щоб пройти діагностику та лікування.

Що таке варикоцеле?

Варикоцеле – це захворювання, яке провокує варикозне розширення вен насіннєвого канатика, що несе кров від яєчка. Під впливом несприятливих чинників стінки вен стоншуються, збільшується їх просвіт, утворюються вузлуваті розширення. Патологія діагностується у дорослих чоловіків та у підлітків 10-19 років (частота випадків – близько 15%).

У розширених венах застоюється кров, бідна на кисень. Низький вміст кисню в яєчку призводить до гіпоксії навколишніх тканин. Такий стан впливає на структуру тканин яєчок, вироблення сперми, гормону тестостерону. Також існує небезпека розриву варикозних вузлів з утворенням гематом. Найчастіше хвороба виникає з лівого боку, що обумовлено анатомічними особливостями вен яєчка зліва та праворуч.

Основні причини виникнення варикоцеле

Лікарі поділяють варикоз яєчка на первинний та вторинний. Причини розвитку первинного варикоцеле такі:

  • Анатомічні особливості. Це недостатність сполучної тканини, що формує венозну стінку, та провокує її слабкість. Також на розвиток хвороби впливає порушення формування нижньої порожнистої вени в період внутрішньоутробного розвитку.
  • Венозна гіпертензія. Патологія провокує неспроможність клапанів вен яєчка, через що порушується зворотний потік крові.
  • Тривала напруга передньої черевної стінки. При хронічних запорах, інтенсивних фізичних навантаженнях, постійному перебуванні у стані стоячи підвищується внутрішньочеревний тиск, що негативно позначається на венах насіннєвого канатика.

Також провокуючими чинниками є травми мошонки, пухлини. Вторинне варикоцеле найчастіше виникає через здавлювання ниркової вени, наприклад, лімфатичними вузлами або новоутворенням. У таких випадках хвороба розвивається через відсутність нормального відтоку крові із вен насіннєвого канатика.

Симптоми варикоцеле яєчка

На ранніх етапах симптоми варикоцеле виявляються без особливих зусиль. Візуально можна визначити патологію по асиметрії мошонки, коли хворе яєчко розташоване нижче за здорове. У міру прогресування хвороби з’являються такі ознаки:

  • Болючість. Проявляється дискомфортом під час ходьби, іноді біль нагадує невралгічну. У занедбаних випадках біль не припиняється цілодобово, навіть у стані спокою.
  • Порушення статевої функції. Розширення вен погіршує насиченість кров’ю органів сечостатевої системи. Ці відхилення негативно впливають на ерекцію та фертильність чоловіка.
  • Загальний дискомфорт. Спостерігається відчуття печіння та жару, підвищена пітливість у мошонці, місцева гіпертермія (яєчко на дотик гаряче).

Також чітко видно уражені вени та вузли. Такий стан пригнічує процес сперматогенезу, оскільки через атрофію яєчок порушується вироблення тестостерону.

Стадії варикоцеле

Клінічна картина залежить від рівня розширення вен. Варикоцеле у чоловіків виглядає так, як показано в таблиці.

СтадіяСтупінь виразності
Субклінічна (0)Візуально розширені вени не видно, їх можна виявити лише на УЗД.
Легка (1)Розширені вени відчуваються при пальпації або пробі Вальсальви (дозволяє оцінити збільшення вен насіннєвого канатика при затримці дихання і одночасно тужитися).
Середня (2)Уражені вени добре візуалізуються і прощупуються без додаткових проб.
Виражена (3)Розширені вени добре видно, яєчко зменшено у розмірі, мошонка – збільшена через набряки.

Порушення сперматогенезу при варикоцеле

Сперматогенез – це формування та розвиток чоловічих статевих клітин під впливом гормонів. Повний цикл процесу становить до 75 днів. Стадії сперматогенезу включають:

  • розмноження, при якому сперматозоїди зароджуються у насіннєвих канальцях;
  • зростання – клітини збільшуються у розмірах, в них відбуваються процеси генетичної рекомбінації, синтез РНК, зниження вмісту ДНК;
  • дозрівання – включає 4 фази, в ході яких утворюються нові комбінації генів, забезпечується спадкова мінливість;
  • формування – виходять зрілі сперматозоїди з акросомою та хвостом, які самостійно пересуваються та розташовуються близько до просвітів насіннєвих канальців.

На розвиток сперматозоїдів впливає основний статевий гормон – тестостерон. При варикоцеле відбувається порушення сперматогенезу. Застійні процеси, зниження якості сперми, гіпертермія яєчок призводять до зменшення кількості сперматозоїдів (олігоспермія), впливають на їхню рухливість (астеноспермія) та структуру. Порушення сперматогенезу призводить до безпліддя.

Діагностика та лікування варикоцеле

Щоб виявити патологію, виконується візуальний огляд яєчка та його пальпація, проба Вальсальви. Діагностика варикоцеле включає такі методи:

  • доплер-УЗД, обстеження, що дозволяє побачити судини, визначити напрямок та швидкість кровотоку по них;
  • спермограма (призначається пацієнтам віком від 18 років), щоб виявити рухливість та кількість сперматозоїдів;
  • контрастні дослідження – призначаються трансскротальна тестикулофлебографія, нирково-яєчкова венографія.

На початкових стадіях проводиться консервативне лікування варикоцеле, яке полягає в усуненні застійних процесів у малому тазі. Наприклад, обмежуються фізичні навантаження, виліковуються запори. В інших випадках виконується хірургічне втручання:

  1. Емболізація. У стегнову артерію вводиться катетер 1,5 мм. Лікар просуває його судинами до яєчка. На ділянці розширення судини вводиться емболізуюча речовина, яка усуває розширення вени яєчка та нормалізує кровопостачання. Операція проводиться під рентгенологічним контролем.
  2. Висічення яєчної вени. Залежно від ступеня захворювання виконуються лапароскопічні або мікрохірургічні операції перев’язки розширених вен. Це знижує ризик повторного розвитку патології.

Однак навіть успішно проведена операція з усунення варикоцеле не дає гарантій, що безпліддя вилікувалося. Дисфункція та атрофія тканин яєчка, порушення гематотестикулярного бар’єру, який провокує розвиток імунологічного безпліддя, унеможливлюють зачаття. Тому на допомогу приходять допоміжні репродуктивні технології, наприклад, ЕКЗ і навіть сурогатне материнство, якщо жінка також не може виносити та народити дитину.