Імплантація ембріона після ЕКЗ

Імплантація ембріона після ЕКЗ
  • Переглядів 8.2K
  • На читання 8 хв.
  • Опубліковано 25.03.2024

Перенесення ембріонів у матку та їх імплантація є останнім (завершальним) етапом у програмі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Попри нескладність процедури для лікаря, вона надзвичайно важлива. Від того, наскільки вдало відбувся трансфер, залежить, чи настане вагітність.

Успішне запліднення та утворення зиготи під час ЕКЗ – ще не гарантія того, що бластоциста, в яку вона виростає, зможе прижитися в жіночому тілі. За статистикою, завжди залишається до 20% імовірності, що плідне яйце не приживеться. Що саме впливає на перенос ембріонів, які є етапи розвитку та що треба робити після процедури, розглянемо у нашій статті.

Імплантація ембріона

Для перенесення зародка під час екстракорпорального запліднення можуть використовувати один із двох методів:

Перший варіант передбачає підселення в матку жінки «свіжого» ембріона – того, що тільки-но утворили з яйцеклітини та сперматозоїда в лабораторних умовах. Відбувається це на 4-6 день розвитку.

Другий, який називають сегментованим, характеризується практично необмеженими часовими рамками. Тут лікар працює з біологічним матеріалом, який піддався замороженню, тому може дочекатися слушного моменту – коли жіночий організм буде максимально лояльним і здатним прийняти зародок. Запліднення може відбутися наступного місяця, через пів року чи навіть через кілька років після запліднення in vitro.

Не вдаючись у подробиці того, за яких умов, коли та як саме відбувається заморожування ембріона, скажемо лише, що метод також має два технологічні шляхи. Один із них заснований на природному перебігу циклу жінки. В іншому – на допомогу приходить замісна гормональна терапія, котра виводить пацієнтку на пік репродуктивних можливостей у потрібний момент.

«Довгий» протокол ембріотрансферу також використовують, коли є ризик успадкування генетичних захворювань. Аби їх діагностувати потрібен час. Отже, кріо необхідне, щоби притримати ембріон у життєздатному стані до моменту перенесення.

Підготовка до перенесення ембріонів

Підготовка до трансферу ембріона відбувається практично відразу після запліднення. На цьому етапі лікар уважно стежить за тим, як проходить ділення клітин, і вибирає найкращі зразки. Сучасна медицина володіє інструментами для визначення якості матеріалу. Такими є методи:

  • метаболічного профілювання;
  • преімплантаційної генетичної діагностики.

Ці методики дають змогу виявити патології на ранньому етапі появи нового життя й не допустити перенесення ембріона після ЕКЗ з аномаліями розвитку.

Кількість ембріонів для ЕКЗ, вибирається індивідуально і залежить від декількох факторів. В першу чергу, це наявна кількість живих ембріонів.

Також важливим фактором є вік жінки, захворювання, що призвели до безпліддя. Зазвичай підсаджують 1 або 2 ембріонів за один раз. Це робиться, щоб не навантажувати організм жінки багатоплідною вагітністю. А сьогодні в силу сучасних технологій є можливість перенесення найздоровіших і перспективних ембріонів, які готові до імплантації.

Невикористані ембріони заморожують, з метою подальшого використання в наступному циклі (якщо вагітність не настала) або для майбутніх вагітностей.

Щоб підсадка, при ЕКЗ пройшла успішно, і ембріон добре прикріпився до стінки важливо підготувати організм жінки.

Медикаменти

В першу чергу необхідно відмовитися від усіх медикаментів і біодобавок, які не приписував лікар. Залишити тільки ліки від хронічних захворювань і після консультації з репродуктологом.

Лікар виписує ряд препаратів, які необхідно приймати. Їх мета, сформувати гормональний баланс, який буде ідеальним для початку прикріплення. Також вони сприяють зростанню ендометрію в порожнині матки, до якого в подальшому кріпиться ембріон. Іноді лікар призначає вітамінотерапію для загальної підтримки організму.

Фізична активність

Варто зменшити фізичну активність в цілому, відмовитися від статевих актів за 3 дні до перенесення. Вести фізично нормальне життя. Більше часу проводити за містом, на свіжому повітрі. Виключити підйом вантажів.

Харчування

Обов’язково зменшити кількість шкідливих продуктів, солі, гострої та дуже жирної їжі, хімічних барвників і добавок.

Але при цьому не обмежувати себе в їжі. Потрібно харчуватися повноцінно і збалансовано. Вживати свіжі і приготовлені овочі, фрукти, м’ясо різних тварин, рибу і морепродукти, крупи. Пити достатню кількість води. Відмовитися повністю від алкоголю, міцної кави і чаю. Від солодкого можна не відмовлятися, але все в міру.

Релакс

Необхідно виключити всі стресові фактори.

Більш розслаблятися, займатися тим, що приносить задоволення, проводити час з близькими і друзями. Постаратися уникати конфліктів і негативних емоцій. Також можете займатися йогою, медитацією, малюванням. Дивитися веселі фільми і читати цікаві книги. Але робити все те, що приносить вам позитивні емоції, дотримуючись рекомендацій лікаря.

Ембріотрансфер – етапи розвитку ембріона

Утворення зиготи та культивування її до стану бластоцисти займає 5-6 днів. Першу оцінку роблять упродовж першої доби після з’єднання яйцеклітини та сперматозоїда.

Через 15-16 годин зигота має утворити два ядра, які протягом наступних 24 годин поділяться на 2-4 бластомери, а ще за добу – на 6-8 клітин.

Наступний етап – перехід бластоцисти у стан морули. Тут вона збільшується вдвічі. Якщо йдеться про природне запліднення, морула готується вийти в порожнину матки. У разі in vitro, її притримують на кілька днів, аби впевнитися в силі та здатності витримати «переселення». Всі ці етапи належать до передзародкового періоду ембріогенезу людини.

Паралельно до перенесення в її матку зародка готується жінка. Будь то чи короткий, чи довгий протокол ЕКЗ, вона має приймати гормональні препарати, щоб підготувати ендометрій до прикріплення ембріона. Проникнення в товщу ендометрія відбувається поступово. Це займає майже дві доби (інколи більше) і також проходить у кілька етапів. Спочатку йде стоншування та розрив захисної оболонки бластоцисти. Далі – утворення трофобласта (прообраз майбутньої плаценти). І нарешті безпосереднє укріплення зародка в матці та початок самостійного розвитку у природних умовах.

Що відчуває жінка після підсадки ембріона?

Майже всіх жінок мучить питання «А що я буду відчувати після того, як мені перенесуть ембріон в матку?».

Насправді, в перші 2-3 дні, після перенесення, немає ніяких специфічних відчуттів. Іноді відзначається тяжкість і дискомфорт в нижній частині живота, це нормальна і тимчасова реакція на процедуру.

На 3-6 день у жінки з’являється підвищена чутливість молочних залоз і неприємні відчуття в області матки. Можуть бути зміни в настрої і апетиту.

На 7-8 день з’являється зміни в настрої, часте сечовипускання, можливі зміни смаків і запахів. Також можливий біль внизу живота.

На 9-10 день, можуть з’явитися кров’янисті виділення на нижній білизні. Не потрібно хвилюватися, це цілком нормально і є ознакою, імплантації ембріона в стінку матки. Кількість виділень не велика, виходять вони не великими порціями. Тривати можуть від одного до декількох днів. Колір від коричневого до блідо-рожевих і без специфічного запаху.

10-12 день, може підвищуватися загальна температура тіла до 37.3 ° С, що вважається нормальною реакцією організму, адже ембріон є наполовину чужорідним тілом для жінки.

12-14 день, може з’явитися нудота, зміна апетиту, втомлюваність. Зазвичай в ці дні варто робити домашній тест на вагітність, а також здавати ХГЧ, який є остаточним в певні успішності вагітності.

Ознаки успішної імплантації

Головна ознака успішного ЕКЗ – позитивний аналіз на хоріонічний гормон людини (ХГЛ). Це прямий доказ вагітності, яка настала. Робити дослідження рекомендується не раніше 14 дня з моменту, коли відбулася підсадка ембріона. Під час підготовки до екстракорпорального запліднення жінка приймає гормони, тому результати можуть бути хибними та некоректними.

Інші (непрямі) ознаки імплантації ембріона та відчуття після переносу:

  • набухання молочних залоз;
  • нестійкий настрій;
  • відсутність чергової менструації;
  • загострення смакових і нюхових відчуттів;
  • нудота та блювота вранці.

Аби точно впевнитися, що жінка завагітніла, через два тижні після аналізу на ХГЛ проводять УЗД. Воно збігається в часі з 6 тижнем гестозу, коли в зародка починається битися серце. Помилитися лікар практично не може.

Розвиток ембріона після успішної процедури ЕКЗ

Як тільки ембріон потрапив до матки й закріпився, починається новий, не менш цікавий і відповідальний період. Він, як і всі попередні, поділяється на етапи. Починаючи з третього тижня, в зародка з’являються три шари клітин, кожен з яких відповідатиме за ту чи іншу функцію організму майбутньої дитини, а поки – зародка. Приміром, на цьому етапі формується центральна нервова система та закладається основа для діяльності серця.

Крок за кроком ембріон наближається до стану плоду. Таким його назвуть по досягненню 9 тижня. А до того йому треба утворити всі органи та системи.

Рекомендації після перенесення

Відразу після перенесення, жінку залишають в палаті, під наглядом, щоб вона заспокоїлася і відпочила після процедури. Далі вона може йти додому і повертатися до свого звичного життя.

Процес перенесення ембріона в матку виконується у стерильних умовах під контролем УЗД (вимагає високої точності рухів) за допомогою катетера. Це безболісна та недовготривала (до 15 хв) операція. Візуально вона нагадує звичайний огляд у гінекологічному кріслі. У момент розкриття доступу до шийки матки лікар вводить в неї катетер із поршнем, з якого випускається ембріон.

Репродуктивна технологія може бути кількох видів. Залежить вона від того, яке саме ЕКЗ було проведене (з донорським або власним матеріалом), з участю в народженні дитини сурогатної мами.

До головних рекомендацій після трансферу ембріона входять:

  1. Продовжувати приймання гормональних препаратів, щоб утримати сприятливий фон для розвитку майбутньої дитини.
  2. Уникати фізичних та емоційних перевантажень.
  3. Не піднімати важкі речі та не відвідувати сауну, лазню, інші заклади, в наслідок чого може підвищуватися температура тіла та розширюватися судини, особливо в нижній частині живота.
  4. Дотримуватися правил збалансованого харчування, питного режиму, вести спокійний спосіб життя.
  5. Утримуватися протягом перших тижнів вагітності від статевого акту.

Загалом рекомендації лікарів ні чим не відрізняються від рекомендацій жінкам, які завагітніли природним шляхом.