Позаматкова вагітність

Патологічний стан, коли плід розвивається поза маткою, називається позаматкова вагітність. Плід закріплюється та розвивається в черевній порожнині, маткових трубах, яєчнику. Патологія небезпечна такими ускладненнями, як сильна черевна кровотеча, розрив фалопієвої труби. А також повна втрата маткової труби або матки, що призводить до безпліддя. Також хвороба може завершитися летальним кінцем, оскільки розвиток плоду поза матковою порожниною, яка фізіологічно пристосована для цього, призводить до розриву органу, де знаходиться ембріон.

У нормі у фалопієвій трубі відбувається злиття яйцеклітини із сперматозоїдом і виходить зигота. Запліднена яйцеклітина просувається в маткову порожнину, де прикріплюється до ендометрію та розвивається протягом 9 місяців. При позаматковій вагітності зигота не потрапляє у порожнину матки, що призводить до тяжкої патології.

Позаматкова вагітність нежиттєздатна, нормально розвиватися не може, становить загрозу для життя жінки через високого ризику відкриття внутрішньої кровотечі.

Яйцеклітина може закріпитися в:

• одному з відділів маткових труб;
• черевної порожнини;
• яєчнику;
• каналі шийки матки.

Причини позаматкової вагітності

До розвитку патології призводять різні фактори, що порушують процес проходження зиготи в порожнину матки. Причини позаматкової вагітності такі:

• ендометріоз – патологічне розростання залозистої тканини матки ендометрію, яке поширюється на яєчники, маткові труби, сечовий міхур, очеревину;
• оперативне втручання на придатках, якщо операція супроводжувалася травмуванням структур органу;
• аномальний розвиток внутрішніх органів репродуктивної системи та непрохідність фалопієвих труб;
• затримка статевого розвитку та причини такого стану – гормональні порушення, розлади харчової поведінки (наприклад, булімія чи анорексія), хронічні захворювання сечовидільної, серцево-судинної, ендокринної систем;
• запальні процеси, особливо урогенітальний хламідіоз, що провокує зміни у фалопієвих трубах та придатках матки;
• безконтрольне застосування гормональних контрацептивів, тривале використання внутрішньоматкової спіралі;
• попередня позаматкова вагітність в анамнезі.

Також розвитку патології сприяють переривання вагітності (штучний аборт), стимуляція овуляції та раніше перенесені спроби ЕКЗ, новоутворення в матці та придатках.

Симптоми та види позаматкової вагітності

На ранньому етапі ознаки позаматкової вагітності майже нічим не відрізняються від звичайної – затримка менструації, нудота, блювання, нагрубання молочних залоз, емоційна нестабільність, зміна смакових відчуттів. Симптоми позаматкової вагітності виражаються таким чином:

• виражений різкий біль у нижній частині живота, який віддає в ноги, поперек та задній прохід;
• неінтенсивна кровотеча або кров’янисті виділення, що мажуть;
• зниження артеріального тиску;
• прискорений пульс, сильна слабкість, можлива непритомність.

Симптоми позаматкової вагітності починають проявлятись на 3-7 тижні після зачаття. Якщо це трубна вагітність, ознаки вже виражаються на 5 тижні, оскільки плід, що росте, починає розтягувати маткову трубу.

Якщо патологію вчасно не діагностувати, плодове яйце розірве трубу, спровокувавши внутрішню кровотечу. При цьому виявляються ознаки шоку:

• холодний піт;
• втрата свідомості;
• прискорене серцебиття і дихання;
• падіння артеріального тиску;
• втрата свідомості.

Розрив труби відбувається на терміні 4-10 тижнів, все залежить від місця прикріплення яйцеклітини. Це екстрена ситуація, що вимагає термінової госпіталізації жінки. В іншому випадку високі шанси летального результату від внутрішньої кровотечі і шоку.

Види: як різниться позаматкова вагітність

Залежно від локалізації зиготи лікарі поділяють патологію на типи, показані в таблиці.

Вид	Частота випадків (%)	Особливості
Ампулярна	80	Плідне яйце закріплюється в найбільш віддаленої від матки ділянці труби – ампулярній, де відбувається запліднення.
Істмічна	12	Плід закріплюється на найвужчій ділянці фалопієвих труб, закінчується розривом труби в перші тижні вагітності.
Фімбріальна	5	Зигота прикріплюється до кінцевого відділу маткової труби, що має вигляд вирви. У нормі фімбрії («волоски») допомагають яйцеклітині перейти в матку. При позаматковій вагітності стан закінчується довільним абортом.
Шийкова	0,1	Розвиток плода відбувається в цервікальному каналі матки. Проявляється рясною кровотечею через руйнування судин, оскільки плід проникає в м’язову оболонку шийки матки.
Інтерстиційна	2	Плід розвивається до 4 міс. та розташовується в маточному відділі труб. Розрив труби супроводжується масивною внутрішньою кровотечею, виникає небезпека летального кінця.

Як діагностують позаматкову вагітність?

На ранніх термінах ектопічна вагітність діагностується важко, оскільки зовнішні ознаки схожі на нормальну фізіологічну вагітність. А якщо трубна вагітність мимоволі переривається, симптоми дуже нагадують гострий апендицит або розрив тканин яєчника (апоплексію). Щоб точно встановити діагноз, призначаються такі методи:

1. УЗД. Дослідження дозволяє виключити або повністю підтвердити діагноз, оскільки точно показує локалізацію плідного яйця, утворення рідини у черевній порожнині, стан придатків. Діагностика трансвагінальним УЗД на 25% інформативніше, ніж абдомінальним.
2. Аналіз крові на ХГЛ та рівень прогестерону. Результати при нормальній та позаматковій вагітності відрізняються. Наприклад, ХГЛ збільшуються вдвічі кожні 1,5 діб після зачаття, при ектопічній вагітності збільшення відбувається повільно. Рівень прогестерону при патології також значно знижений.

Загалом діагноз ставиться за результатами рівня ХГЛ, відсутністю плода у порожнині матки на УЗД, при наявності больового синдрому у нижній частині живота при позитивному тесті на вагітність.

Лікування позаматкової вагітності

Лікування позаматкової вагітності одне – переривання. Повноцінно розвиватися поза порожниною матки плодове яйце не може, у міру зростання воно розтягує трубу, в результаті призводить до її розриву.

При позаматковій вагітності застосовується лише хірургічне втручання. Метод залежить від клінічної картини та ступеня складності стану. Найчастіше виконуються:

1. Лапароскопія. Відрізняється невисокою травматичністю та мінімумом ускладнень. Проводиться повне видалення маткової труби (тубектомія) або видалення плідного яйця із збереженням маткової труби (туботомія) та її функцій.
2. Лапаротомія. Виконується розріз на черевній стінці, через який витягується плід позаматкової вагітності. Призначається при тяжкому стані пацієнтки та неможливості зробити лапароскопію.
3. Резекція маткової труби. Частина органу видаляється разом з плодовим яйцем.

Також практикується штучний трубний аборт, проте такий метод небезпечний ускладненнями.

Вагітність після операції та профілактика захворювання

Якщо позаматкова вагітність була діагностована своєчасно, для її усунення застосовувалися малоінвазивні методи та операція пройшла без ускладнень, у жінки є шанс зачати і виносити дитину. Але якщо були видалені маткові труби або матка, жінка стає безплідною. Але не варто впадати у відчай, деякі методи сучасної репродуктивної медицини дозволяють стати мамою жінкам після без успішних спроб завагітніти: ЕКЗ, сурогатне материнство.

Позаматкова вагітність – це серйозна патологія, яку не можна повністю попередити, але можна знизити фактори ризику та зберегти повноцінне здоров’я. Важливо берегти органи репродуктивної системи від запалень, а якщо це сталося, своєчасно лікувати хвороби. Також необхідно:

• вибирати надійні бар’єрні контрацептиви, щоб уберегтися від небажаної вагітності та абортів, гормональні засоби застосовувати лише за призначенням лікаря;
• планувати вагітність та проходити до зачаття обстеження на урогенітальні інфекції (хламідії, мікоплазми);
• відвідувати курси реабілітації після перенесеної операції, спостерігатися у гінеколога, суворо дотримуватись рекомендацій лікаря.

Після операції та лікування нову вагітність можна планувати не раніше, ніж через рік, якщо немає протипоказань.