Графік роботи: Пн-Пт, 09:00 – 18:00

Трубне безпліддя

Трубне безпліддя
  • Переглядів 353
  • На читання 4 хв.
  • Опубліковано 21.06.2023

Трубна безплідність – це неможливість зачати дитину внаслідок порушення прохідності маткових труб, коли яйцеклітина, що утворилася в яєчнику, не може потрапити в порожнину матки. Цей вид безпліддя зустрічається досить часто. Здебільшого його провокують запальні процеси в органах малого тазу.

Розрізняють:

  • Періторіальне безпліддя (найпоширеніша форма). Цей вид діагностується у 40% випадків. Характеризується запальними та іншими патологічними процесами, які у органах малого таза. Як правило, є морфологічні та функціональні порушення;
  • Трубне безпліддя. Вагітність не настає через порушення функціонального чи органічного характеру.

За ступенем ураження визначають повну чи часткову непрохідність. Патологія може бути односторонньою або двосторонньою.

Що викликає трубне безпліддя?

Маточна труба завдяки скороченню маткового шару і руху вій, що вистилають внутрішню поверхню, просуває ембріон у порожнину матки. Вся ця ніжна структура може постраждати як через запалення, хімічні речовини, у тому числі і нікотину або травми позаматкової вагітності, так і в результаті оперативних втручань.Під час проведення операцій проблема може виникнути через ішемію чи гіпоксію тканини, тобто нестачу кисню, грубих маніпуляцій, висушування тканин під час операційних дій, присутності крові або сторонніх тіл. При грубих маніпуляціях вії розміром близько двох мікрон пошкоджуються і більше ніколи не відновлюються, а стінка труби злипається.

Крім того, трубний фактор безплідності може бути викликаний такими причинами:

  • Інфекції. Як правило, до запальних патологій призводять ЗПСШ. Захворювання найчастіше виникає внаслідок перенесеного хламідіозу та гонококової інфекції;
  • Об’ємні новоутворення матки та яєчників;
  • Ендометріоз;
  • Ускладнення після пологів;
  • Аборти;
  • Порушення продукції простагландинів.

Симптоми та ознаки

Немає специфічних клінічних проявів, притаманних даного варіанту безпліддя. Жінка скаржиться на безуспішні спроби зачаття за умови регулярного інтимного життя без контрацепції.

Болючість не виражена чи спостерігається її низький ступінь. Іноді можуть виявлятися біль і дискомфорт внизу живота, які наростають у критичні дні та при сексуальному контакті. Менструальна функція не порушується, проте деякі пацієнтки скаржаться на надмірну кровотечу.

Діагностика трубної безплідності

Перше, що необхідно зробити при виявленні причини безплідності, – це перевірити прохідність маткових труб. Для цього застосовуються:

  • Методи ехогістеросальпінгоскопії – ультразвукове дослідження;
  • Гістеросальпінгографії – рентгенологічне дослідження;
  • Лапароскопія.

Під час проведення лапароскопії можна побачити як стан самої труби, так і спайки у малому тазу (периторіальне безпліддя).

Як відбувається лікування?

Щоб усунути причини, що спровокували порушення прохідності маткових труб, використовуються консервативні та оперативні методики.

Медикаментозне лікування передбачає:

  • прийом антибактеріальних засобів, націлених на знищення збудника ЗПСШ;
  • імунотерапію, яка усуває імунологічні порушення, що сприяють тривалому перебігу сальпінгітів;
  • прийом препаратів для усунення спайок;
  • гормонтерапію, за наявності розладів гормонального характеру;
  • прийом седативних препаратів.

Свою ефективність практично показують такі оперативні втручання лапароскопічного характеру, как:

  • Сальпінголізис;
  • Сальпінгостомія;
  • Фімбріолізис;
  • Пересадка маткової труби.

Якщо хірургічне лікування не дало позитивних результатів, таким жінкам показана процедура ЕКЗ.

Екстракорпоральне запліднення

Слід зазначити високу ефективність програми ЕКЗ при трубному безплідді. Спочатку екстракорпоральне запліднення розроблялося саме для подолання трубно-периторіального фактора. Однак є деякі особливості проведення програм таких пацієнток. Якщо раніше було перенесено гострий або хронічний сальпінгіт, а також за наявності гідросальпінксу в анамнезі, неодноразових спроб лікування шляхом різних вливань, гінекологічних масажів, варто пам’ятати, що запалення у трубі не може бути ізольованим. Процес запалення може поширитися на ендометрій, що призведе до наявності хронічного ендометриту та порушення імплантації.

Для проведення ефективного протоколу ЕКЗ необхідні:

  • ретельно зібраний анамнез;
  • діагностика та лікування хронічного ендометриту з гістологічним дослідженням.

Лікування хронічного ендометриту та відновлення рецептивних властивостей ендометрію призведе до підвищення успіху програми ЕКЗ та настання довгоочікуваної вагітності.

Ще однією особливістю протоколу ЕКЗ  при трубному факторі є можлива причина появи безплідності – зовнішньо-генітальний ендометріоз. У таких жінок накопичуються простогландини, інтегрини, виробляються вільні радикали кисню та різноманітні протизапальні цитокіни, які збуджують імунні клітини.

Процеси хронічного запалення призводять до погіршення якості ооцитів. У фолікулярній рідині спостерігається підвищений вміст вільного заліза ферментів, тому зачаття у таких пацієнток відбувається важко.

Трансвагінальна пункція та промивання фолікулів дозволяє очистити фолікулярну рідину та провести більш якісне запліднення.

Вибір протоколу еко залежить від:

  • Віку пацієнтки;
  • Оваріального запасу;
  • Гормонального фону;
  • Стадії ендометріозу.

Етапний підхід до лікування пацієнток з периторіальним безпліддям дозволяє підвищити результативність процедури ЕКЗ.

Прогноз

Результат цієї патології безпосередньо залежить від тяжкості та типу порушень. Після проведення реконструктивно-пластичних маніпуляцій вагітність настає у 20-50%. Найбільша кількість успішних спроб відзначається в перший рік після лікування.